Виховний захід «Краса людини в її таланті» Керівник гуртка Кабак О.М
| 03.02.2011, 22:53 | |
| Мета: створити умови для демонстрації своїх захоплень; обговорити поняття «здібності», «талант»; навчити вірити у власні сили; збагнути психологічний аспект цієї проблеми; виховувати естетичний смак, любов до прекрасного. Обладнання: портрети талановитих людей, картини художників, музичні інструменти баян, бандура, гітара. Хід заняття: Вчитель: Що таке краса? Чому так вагома її влада над людьми? Не одне покоління філософів і поетів займались вирішенням цього питання. Микола Заболоцький у вірші «Некрасивая девочка» найточніше знайшов відповідь: Что есть красота? И почему ее обожествляют люди? Сосуд она, в котором пустота, Или огонь, мерцающий в сосуде? Адже цей вогонь – це сяйво, спалах, голос живої душі в кожній людині, це – музика, яка викликає піднесення і почуття щастя. Поняття прекрасного формувалося поступово. І як усе в житті, з плином часу поняття це й естетичні оцінки піддавалися змінам. В кожну епоху в різних народів були свої уявлення про смак і красу. Але завжди, в усі часи цінувалась краса людських взаємин, краса любові і вірності. Людина, як зірка, народжується серед туманності, у нескінченності спалахує й падає у нескінченність. Як зірка, вона народжується, щоб світлішим став Усесвіт. Ведучий: Талант! Упродовж багатьох сторіч людина шукає відповіді на запитання: що таке талант? Яку людину можна назвати талановитою? Чи всі талановиті? Ведуча: Сьогодні ми поговоримо і про здібності, і про талант, і про їх взаємозв’язок. Вчитель: Здатність мислити і творити – дуже цінний дар, який кожна людина отримує при народженні. Поняття, які означають рівень обдарованості, мають чіткі границі. Якщо досягнення у якійсь галузі даються людині легше, ніж іншим, ми називаємо таку людину здібною. Про ту людину, чий дар явно перевищує здібності більшості людей, кажуть обдарована. якщо цей дар підкріплений значними результатами, перед нами – талант. І, нарешті, людина, справи, ідеї та твори якої відкрили нові горизонти в якій-небудь галузі, вважається генієм. Різниця між генієм та звичайними людьми відчувалася завжди. Давні люди, приміром, пояснювали існування неабияких здібностей божественним, неземним походженням або втручанням. Обдарована людина, на думку древніх, це – щасливий обранець богів. Корінь слова «обдарованість» - «дар», а це те, що не зароблено, не заслуговано, а вже отримано, наділено природою. Чи так є насправді, чи талант є спадковою якістю, хто зна… учені-психогенетики стверджують, що обдарованість є вродженою. Але велику, якщо не головну, роль відіграє таке поєднання: розумні та розуміючі батьки, талановиті вчителі, енергійні творчі однолітки (середовище), а також наполеглива праця, уміння правильно визначити мету й досягти її. Люди навчилися більш-менш точно передбачати рух планет, зміни погоди, курси валют, рух продажу товарів на ринку. Однак найважчим виявилося прогнозувати розвиток окремої людини. Чи можна заздалегідь передбачити чиюсь обдарованість, угадати майбутні досягнення людини? (Міркування учнів.) Ведучий: На думку про незвичайний дар наводять дуже ранні та яскраві вияви здібностей В.Моцарта, Ф.Шуберта, М.Мусоргського, В.Гюго та ін. Ведуча: Трапляється й таке, що люди, які не виявляли ніяких здібностей у дитинстві, іноді їх називали і нездарами, досягали у дорослому житті видатних успіхів. Приміром, Альберт Ейнштейн у школі вважався, якщо сказати сучасною мовою – учнем із початковим рівнем навчальних досягнень. Ведучий: А геніального російського співака Федора Шаляпіна не прийняли в юні роки до церковного хору. Ведуча: Давайте спробуємо визначати ознаки обдарованості: Ведучий: Допитливість. Ведуча: Прагнення до пізнання, дослідження. Ведучий: Оригінальність мислення. Ведуча: Схильність до нестандартних асоціацій. Ведучий: Висока концентрація уваги. Ведуча: Феноменальна пам'ять. Ведучий: Широта інтересів. Ведуча: Прагнення до лідерства. Ведучий: Любов до змагання (інтелектуального). Ведуча: Почуття гумору. Вчитель: Послухайте, будь ласка, легенду про сутність людини. «Боги, створюючи світ, стали думати: де заховати від людини її найголовнішу таємницю: у глибокій печері, на дні океану або на небі, серед зірок? Але рано чи пізно люди потраплять туди. І нарешті вирішили сховати таємницю у середині самих людей. Адже у себе людина не здогадається зазирнути». Багато у чому боги мали рацію: ми знаємо про себе набагато менше, ніж про довкілля. Та водночас боги помилилися. Що б не вивчала людина, про що б вона не мріяла, за цим завжди стоїть допитливість стосовно себе. Ведучий: Я думаю, що настав час показати свої таланти. Мова музики – це, можливо, єдина у світі мова, якою людська душа може виразити найтонше, найвеличніше. І ця мова зрозуміла всім народам світу. Музика починається там, де закінчуються слова. Ведуча: З найдавніших часів життя людей тісно пов’язане з піснею – найбільшим духовним багатством народу, справжнім його скарбом. Вона є вираженням душі народу, його баченням навколишнього світу, вираженням подій, що відбувалися протягом віків. Звучить пісня «Мамо» у виконанні вчителя під бандуру. Ведучий: Пісня – душа народу. Душу нашого народу намагаються розкрити співочі таланти. Виступ вокального ансамблю дівчат «Вербиченька» з піснею «Весною яблуні зацвітуть». Ведуча: Лети, моя мріє, до неба лети! І дзвінкою пісня хай буде завжди! Звучить українська народна пісня «Сиджу я край віконечка» у виконанні солістки – члена вокального гуртка Пашковської Ганни. Ведучий: Поезія… Як багато змісту ми вкладаємо в це коротеньке слово. Скільки емоцій і почуттів викликає воно в наших душах. В сьогоднішньому нашому житті так не вистачає поезії, цієї краси людських почуттів, краси природи, краси життя… Ведуча: Поезія розвиває, виховує емоції. У вірші може бути прекрасним навіть одне слово. Власні вірші зачитують учні І курсу Колодій Олександра та Бондаренко Олена. Ведучий: Ви помічали коли-небудь друзі таке: у якому б мальовничому куточку ви не були – у лісі, серед гаю, біля річки – завжди здається, що такої краси ви ще не бачили. Скрізь вона, природа, дає нам відчути свою чаруючу гармонію і неповторність. Щоб, прийнявши ці її дари, відчути безліч цікавих і хвилюючих вражень, потрібно любити та вчитися розуміти. Бути до неї, живої, уважнішими – і вона вам обов’язково віддячить. Ведуча: Ось знову полетів золотавий листочок. Можливо він має крила? Листочок, з яким бавився вітерець, зненацька закружляв в чарівному танці… Звучить музика «Вальс» Штрауса. Ведучий: Сьогодні ми поговоримо про один з чудових прекрасних танців. Ведуча: Цей народився десь на стиці трьох країн: Німеччини, Австрії і Чехії. Спочатку він був простим народним танцем і звучав у виконанні декількох інструментів, на яких грали 2-3 музиканти із народу в широкополих шляпах і грубих дерев’яних башмаках. А потім, дякуючи своїй незвичайній привабливості він у XVIII столітті проник в аристократичні салони, де добре почував себе в звучанні хрупкого клавесину, на якому грали професіональні музиканти в шовкових камзолах і напудрених париках. Існує цей танець майже три віки і не подає ніяких при знаків старіння. Ведучий: Танець – поєднання рухів і музики, слуху і звуків. Учні виконують вальс. Ведуча: А зустріч з цим музичним інструментом завжди приносить загадкові, незвідані почуття. Запрошую з гітарою учня І курсу Жекю Віталія. Звучить пісня «Город золотой». Ведучий: Сьогодні ви бачите ці чудові картини. Скільки в них праці, натхнення, фантазії… Назвіть видатних художників.(Учні називають). Ведуча: Назвіть імена талановитих людей. Завдяки чому ці великі люди змогли досягти творчих успіхів? Чи кожна дитина має здібності, талант? Чи можна, якщо в дитини немає природженого таланту, зробити з неї Бетховена, Павлова, Плісецьку? (Міркування учнів). Ведучий: Тож якщо чогось ще з дитинства прагнути, розвивати свої здібності, наполегливо працювати, можна перерости у творчу особистість. Часто талант, обдаровання доводиться виявляти і розвивати. Ведуча: Художнику В.Сурикову, приміром, змолоду відмовили у вступі до Художньої академії. Інспектор заявив, що за такі малюнки йому навіть повз академію треба заборонити ходити. А сьогодні ви бачите прекрасні полотна цього великого майстра. Ведучий: Тож талант – це і дар Божий і наполеглива праця? Наш перший льотчик-космонавт Леонід Каденюк теж дуже прагнув полетіти в космос. А для цього він навчався: у льотному училищі, потім у авіаційному інституті. Він займався спортом, багато читав, вивчав мови. Вчитель: Письменник Віктор Кін писав: «Людина середніх здібностей може зробити все». І нехай Кіна не можна назвати людиною середніх здібностей – це був безперечно талант, але його оптимістичний підхід до людських здібностей цілком виправданий. Не ремствувати на природу, не порпатися в родоводах, а активно діяти, творити, працювати – ось шлях, на якому довільні середні здібності дадуть змогу кожній молодій людині стати майстром своєї життєвої справи. А головне, дорогі діти, не забувайте, що завжди слід залишатися людиною, особистістю. Людина має самотужки пройти низку етапів розвитку і вчитися робити відкриття, винаходи та художні образи, відкриваючи таким чином світ для себе; для найближчого оточення, дивуючи його своїми діями; для всього людства, де вершина досягнень оцінюється Нобелівською премією. Я свято вірю в ваші успіхи, тому що вірю у Вічні закони життя – Закони Мудрості і Краси. | |
|
| |
| Переглядів: 5035 | Завантажень: 0 | | |
| Всього коментарів: 0 | |